Есеї
-
Звуки музики
Австрія. Зальцбург. 25.07.2009. Редакція 2019р.
-
Я не випендрююся
Ситуація, яка склалася на ФБ, змушує мене щораз більше ніяковіти. Моє ніяковіння не просте (не червонію і піч не колупаю), а сповнене асоціацій і специфічного гумору. Заклики моїх друзів повернутися у мордокнигу викликали в моїй пам’яті останні кадри першої частини знаменитого фільму Сергія Ейзенштейна “Іван Грозний”, що показують нам царя, котрий взимку на зламі 1564-1565 рр. у гніві на бояр покинув Москву і засів в Олександрівській слободі, пообіцявши (в першу чергу собі самому), що повернеться до столиці тільки на народний заклик. Щоб добитися свого, він пішов на великий ризик – оголосив про своє відречення від престолу та направив про це послання до столиці. І не схибив – прості люди відразу…
-
Ділове літо і одна стара потішна історія
Літо – пора відпусток і канікул. Однак ці два поняття – відпустка і канікули – прерогатива людей, котрі працюють чи навчаються. А от неробам вони не належаться. Колись ще Пеппі Довгапанчоха побивалася, що вона не може, як всі нормальні діти, піти на канікули і заради них навіть записалася до школи. Ненадовго, звісно. Бо той, хто привчився до вільного графіка, дуже рідко може ввійти в русло підневільного трудового життя. Отак і я. П’ятирічна заборона на працю, якою мене “ощасливили” при в’їзді до Німеччини, зробили мене ще більш нетерпимою до нав’язаного зі сторони розкладу дня і до контактів з людьми, які мене дратують, але від котрих нема куди подітися. У цілому така…
-
Амонячки. Смак абсолютного щастя
Нюрнберг,18 грудня 2020 року Маю зізнатися, що ці невигадливі коржики з кулінарного арсеналу моєї бабусі є моїми найулюбленішими солодощами. І справа не лише в смаку, а в тому, що їхнє виготовлення майже завжди ставало початком того дня, який дарував мені відчуття цілковитого щастя. Саме в процесі приготування “амонячок” до мене з самого малечку прийшло розуміння, що шлях до щастя ніколи не є швидким, а деякі етапи цієї дороги можуть бути навіть неприємними. Наприклад, хімічний запах амонію – він просто виїдав мені очі! – але як я чекала, коли бабуся витягне з шафи щільно заклеєний пластиліном слоїчок з білими смердючими кристаликами! Потім вона замішувала тісто і починався найнудніший етап процесу –…
-
На подіумі скорботи. Частина перша. Усипальниці.
Монументальне кладовище в Мілані. 2012-2019-2020рр.
-
Марія Іларіонівна Щербачова. Людина, яка “повернула” Жоржу де Ла Турові його картину
Історія атрибуції картини "Платіж" ("У лихваря") з колекції Львівської національної галереї ім.Б.Возницького.