Утрьох з Анною

Часто буває так, що дещо дуже значиме залишається довгий час поза увагою і стає об’єктом зацікавлення лише за певних обставин. Так сталося у мене зі сюжетом, на якому зображено Діву Марію з дитям Ісусом та її матір’ю Святою Анною. Уперше я звернула на цей сюжет увагу в музею фортеці у Кронаху, де збірка середньовічного мистецтва, зокрема скульптури, є, напевно, однією з найбільш вражаючих, які я бачила. Цей музей є філією Баварського національного музею в Мюнхені, який посідає стільки експонатів, що виставити їх усіх у споруді мюнхенського музею просто неможливо.

<sup><sub>На ілюстрації вище твори з музею у Кронаху:
1. “Anna Selbtdritt”, біля 1510 року, Середня Франконія, липове дерево, 2. “Anna Selbdritt”, біля 1501 року, Вюрцбург, майстерня Тільмана Ріменшнайдера, липове дерево.</sub></sup>

Збірку в Кронаху я оглядала докладно, а не похапцем, як це часто буває у великих музеях, тому я й не пропустила кілька скульптурних груп з дивною назвою «Anna Selbdritt», що можна дослівно перекласти, як «Анна одна з трьох», «Анна у групі з трьох». Українська ж Вікіпедія подає термін «Трійця з Анною», що бентежить, адже Трійця є Трійця, а тут виходить щось зовсім інше. Мабуть тому, в українській Вікіпедії подали паралельно ще й італійський термін «Anna metterza». Французькою він звучить «Anne trinitaire», нідерландською «Anna te Drieën».  Мені пасує найбільше варіант, який я придумала сама – «Утрьох з Анною». Але у всі варіанти назви слід вкладати один сенс – свята Анна входить у єдинство зі своєю Донькою та Внуком.

Спочатку мені здалося, що я бачу цей сюжет вперше, але потім я згадала картину Леонардо да Вінчі, як колись не викликала у мене жодного здивування, бо що може бути органічніше, ніж група бабуся, мама і внук, тим більше, представлені в динаміці. Хоча, якщо придивитися уважно, то все ж Діва Марія сидить на колінах у Святої Анни.

^{_{Леонардо да Вінчі “Богородиця з немовлям та світою Анною”, 1501-1519, Лувр}}

У кронахському музеї я побачила дуже статичні зображення, сповнені значимості, не меншої, ніж зображення справжньої   Трійці.

^{_{“Annа Selbdritt”, біля 1510 року, Середня Франконія, майстерня Віта Ствоша, липове дерево}}

Після Кронаху цей сюжет став впадати мені у вічі, і я здивувалася, наскільки він розповсюджений у Німеччині. Зокрема, сам великий Тільман Ріменшнайдер звертався до нього декілька разів.

^{_{Тільман Ріменшнайдер і майстерня, біля 1510 року, Вюрцбург, липове дерево, Міський музей Вюрцбурга.}}

Тепер трішки передісторії. Культ святої Анни почався ще в шостому столітті у Візантії. Щоправда, у канонічних Євангеліях про святу Анну згадки немає, є тільки у Протоєвангелії від апостола Якова (130 р.), де і розповідається історія батьків Діви Марії. Апокрифічне Протоєвангеліє Якова розповідає історію про літнього храмового священика на ім’я Йоаким, який після тривалого шлюбу з дружиною Анною все ще був бездітним, і чию жертву в храмі з цієї причини відхилив його старший священик. Після цього Йоакиму та Анні з’явився ангел, пророкуючи народження дочки Марії. Наведу фрагмент цієї оповіді:

Глава І

1 У дванадцяти племенах Ізраїлю був Йоаким, дуже багатий чоловік, який приносив подвійні дари Богові, говорячи: Нехай буде від багатства мого всьому народові, а мені на відпущення на милосердя Господеві.

2 Настав великий Господній день, коли Ізраїлеві сини приносили дари свої.

3 І виступив проти нього (Йоакима) Рувим, сказавши: Не можна тобі приносити дари першому, бо ти не створив потомства Ізраїлю.

4 І засмутився дуже Йоаким, і став дивитися родовід дванадцять племен народу, кажучи: Шукаю в дванадцяти племенах Ізраїлю, чи не я один не дав потомства Ізраїлю.

5 І, дослідивши, з’ясував, що всі праведники залишили потомство Ізраїлю.

6 Згадав він і про Авраама, як у останні дні його Бог дарував йому сина Ісака.

7 І стало гірко стало Йоакимові, і не пішов він до дружини своєї, а пішов у пустелю, поставив там свій намет і постив сорок днів і сорок ночей, говорячи: Не ввійду ні на їжу, ні на пиття, аж поки не зійде до мене Господь, І буде мені їжею та питтям молитва.

Глава ІІ

1 А дружина його Анна плакала плачом і риданням плакала, говорячи: Оплачу я вдовство своє, оплачу мою бездітність.

2 Та ось настав великий Господній день, і сказала їй Юдіф, служниця її: Доки ти будеш терзати душу свою?

3 Бо настав великий Господній день, і не можна тобі плакати.

4 Візьми головну пов’язку, яку дала мені пані за роботу: не личить мені носити її, бо я слуга, а пов’язка несе знак царственості.

5 Анна відповіла: Відійди від мене, не робитиму я цього: Господь принизив мене.

6 Чи не спокусник навіяв тобі прийти, щоб і я вчинила гріх разом із тобою?

7 І відповіла Юдіф: Навіщо я буду вмовляти тебе?

8 Господь закрив твоє лоно, щоб у тебе не було потомства в Ізраїлі.

9 І засмутилася дуже Анна, але зняла одежу свою, прикрасила свою голову, одягла вбрання і пішла в сад, гуляючи близько дев’ятої години, і побачила лавр, і сіла під ним і почала молитися Господу, говорячи: Бог батьків моїх, благослови мене і вислухай молитву мою, як благословив Ти Сару і дав їй сина Ісака.

Глава ІІІ

1 Піднявши очі до неба, побачила на дереві гніздо горобця і стала плакати, говорячи: Горе мені, хто породив мене?

2 Яке лоно справило мене на світ?

3 Бо я стала прокляттям у Ізраїлевих синів, і з осміянням мене відлучили від храму.

4 Горе мені, кому я подібна?

5 Не подібна я до птахів небесних, бо й птахи небесні мають потомство у Тебе, Господи.

6 Не подібна я й до безсловесних тварин, бо й тварі безсловесні мають нащадків в Тебе, Господи.

7 Не подібна я до цих вод, бо й води приносять плоди в Тебе, Господи.

8 Горе мені, кому я подібна?

9 Не подібна я й до землі, бо земля приносить за часом плоди і благословляє Тебе, Господи.

Глава ІV

1 І став Ангел Господній перед нею, і сказав: Анно, Анно, Господь прислухався до молитви твоєї, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть у всьому світі.

2 І сказала Ганна: Живий Господь, Бог мій!

3 Якщо я народжу дитину чоловічої чи жіночої статі, віддам її в дарунок Господеві моєму, і вона буде служити Йому все своє життя.

4 І прийшли вісника два, та й сказали до неї: Чоловік твій, Йоаким, йде зі своїми стадами, бо Ангел явився до нього і сповістив: Йоаким, Йоаким, Бог прислухався до молитви твоєї.

5 Іди звідси, бо жінка твоя Анна зачне в лоні своєму.

6 І пішов Йоаким, і наказав своїм пастухам, сказавши: Приведіть десять агнців чистих без плям, будуть вони для Господа, Бога мого, і приведіть мені дванадцять молодих телят, і будуть вони для жерців та старших, і сто козенят для всього народу.

7 І ось Йоаким підійшов зі своїми стадами, і Анна, що стояла біля брами, побачила Йоакима, що йшов, і, підбігла, і обійняла його, і сказала: Знаю тепер, що Господь благословив мене: будучи вдовою, я тепер не вдова, будучи безплідною, я тепер зачну!

8 І залишився того дня Яків у своєму домі.

Глава V

1 Вранці він поніс свої дари, говорячи: Якщо Господь змилостивився до мене, то золота пластина жреця покаже мені.

2 І приніс Йоаким свої дари, і пильно дивився на пластину, що підійшли до жертовника Господнього, і не побачив гріха в собі.

3 І сказав Йоаким: Тепер я знаю, що Господь милосердився до мене, і відпустив мені всі гріхи, і вийшов із храму, виправданий, і пішов до дому свого.

4 Тим часом минулі місяці, і Анна в дев’ятий місяць народила і запитала бабцю-повитуху: Кого я народила?

5 Відповіла та: Доньку.

6 І сказала Ганна: Здійнялася душа моя цього дня, і поклала Донечку.

7 Як минуло днів, Анна одужала і дала груди дитині, і назвала її Марія.

Серед церковних вчених було багато суперечок, чи була Марія зачата під час цих цнотливих обіймів. Суперечки про “запліднюючий поцілунок” тривали аж до 1677 року, коли Папа Інокентій ХІ засудив його декретом, де стверджувалося, що Мати Ісуса була зачата природнім чином. Дебачи ж не припинилися, бо постало питання, чи тоді вона могла бути позбавлена первородного гріха. І аж у 1854 році було проголошено догмат про непорочне зачаття Діви Марії. Таким чином, і Свята Анна, і її Донька були обдаровані здатністю зачинати в чудесний спосіб. Згідно зі “Золотою легендою” Анна після Йоакима мала ще двох чоловіків та дітей, зачатих вже вочевидь природнім чином. Але це моєї розповіді вже не стосується. Головним залишається факт, що свята Анна була не простою бабусею, а Бабусею Спасителя і її цноти теж мали бути гідні вшанування.

Мистецтвознавці стверджують, що перше зображення Святої Анни, як матері Марії, знаходиться у Римі в церкі Санта Марія Антиква. Цу фреска, яка датується VIII ст. Вона абсолютно унікальна, адже на ній зображено три великі Матері християнської історії – Марія з дитятком Ісусом, свята Анна з Дівою Марією і свята Єлизавета з Іоаном Хрестителем.

Культ святої Анни пережив відродження після введення Дня святої Анни до римо-католицького календаря Папою Сикстом IV (займав папський престол з 1471 по 1484 рр.) та встановлення свята святої Анни Папою Григорієм XIII (папський престол з (1572-1585) Святу Анну почали шанувати як avia Christi («бабуся Христа»), матріарха Святого Споріднення та зразкову матір.

Найстарішим зображеннням сюжету “Утрьох з Анною” , є монументальна статуя, що знаходиться в церкві Святого Миколая в Штральзунді, Мекленбург. Цю архаїчну скульптуру датують 1260 роком. Традиція зображати святу Анну найбільшою (а, значить, найголовнішою) в цій групі буде продовжуватися ще кілька століть, доки інтерес до цього сюжету поступово не згасне.

^{_{“Anna selbdritt” з церкви святого Миколая в Штральзунді.}}

Широкого розповсюдження, особливо в Північній Європі, зокрема Німеччині, цей сюжет дістає в ХІІІ ст., у скульптурі – в кінці XIVст. Розквіту ж досягає у першій половині XVI cт. Це пояснюється тим, що  багато релігійних братств, особливо в Німеччині обрали святу Анну своєю покровителькою та потребували для облаштування вівтарів та каплиць зрозумілого зображення святої Анни, яке б пояснювало її значення у християнській історії.  Материнство Святої Анни щодо Марії було наче відображення материнства її Дочки щодо Ісуса. У 1497 році німецький бенедиктинський абат Йоганнес Трітеміус у своїй праці «De purissima et immaculate conception virginis Marie et de festivitate sancta Annematris eius» пов’язав Непорочне Зачаття Марії з відданістю її матері.

^{_{Тільман Ріменшнайдер “Anna Selbdritt”, орієнтовно 1495 рік, походить з Кітцінгена, зараз у Міському музейї Вюрцбурга.}}

Стандартне зображення “Утрьох з Анною”– це свята Анна, на колінах которої сидить Діва Марія та маленький Ісус, але бувають й інші розташування фігур. Рідше зустрічається дві жінки поряд, а між ними Ісус, як у цій скульптурній групі, де, на жаль, Ісусик не зберігся.

^{_{Коло Тільмана Ріменшнайдера “Свята родина”, орієнтовно 1505 рік, липове дерево, Міський музей Вюрцбурга}}

Існують таокж унікальні трактуванння, як, наприклад, – Анна, Діва Марія, дитятко Ісус, як на картині Мазаччо та Мазоліно да Панікале, що датується 1424-1425 роками та зберігається в галереї Уффіці у Флоренції.

З часом зображення цієї групи дістають більшу динамічність, як у вже згаданій вище картині Леонардо да Вінчі, а також на вівтарі з міського музею Больцано, фотографію якого подаю нижче.

У Німеччині я зустрічала здебільшого скульптурні зображення, на яких домінує власне фігура святої Анни. Відображено в цих зображеннях також і  вік, так що можна зрозуміти, хто мати, а хто донька. Дуже часто Діва Марія зображається взагалі дівчинкою-підлітком. Але існують зображення, як у того ж Леонардо да Вінчі, де обидві жінки зображені без вікової різниці, що можна пояснити теорією, що святість не підвладна віковим змінам.

З живописних зображень можу також згадати картину на цю тему Альбрехта Дюрера.

^{_{Альбрехт Дюрер “Мадонна з дитиною та святою Анною”б 1519 рік, Метрополітен-музей.}}

У XVII-XVIII інтерес до сюжету “Утрьох з Анною” практично щезає. З того, що я бачила в Німеччині, то це ось ця скульптурна група над порталом паломницької церкви Помочі Діви Марії у Пассау.

Треба визнати, що серед типових сюжетів трапляються таці зображення, що поєднують кілька сенсів, як наприклад «Утрьох з Анною» з катедри в Інгольштадті. Це моя улюблена група. На ній у дитятка Ісуса сорочечка відгорнута, мов театральна завіса, наче спеціально демонструючи статеві органи маляти. Це так і є. Спеціально.

Пригадаймо, що на багатьох зображеннях маленький Ісусик зображений оголений. Навіщо це робили?
По-перше,  цим показували, що Ісус був справжньою людиною, а не божественним духом.
По-друге, демонстрували, що це хлопчик, отже, розповідали, що здійснилися пророцтва старозавітних пророків про народження саме Сина;
По-третє, в богослів’ї Ісус – це новий Адам, котрий виправляє гріхопадіння, здійснене першим чоловіком. А нагота символізує первозданну чистоту та відсутність гріха людини до проступка Адама.

Чому саме в Європейському мистецтві дитятко Ісус було оголеним пояснюється просто – тут зіграли роль проповіді Францисканців, у яких однією з головних тем була тема людської природи Христа.

^{_{Міхаель Цайнзлер (?),”Anna Selbdritt”, Біберах, біля 1520 р., Баварський національний музей у Мюнхені.}}

^{_{“Anna Selbdritt”, Віт Ствош, орієнтовно 1505/10 рр., цеква святого Якова у Нюрнберзі.}}

Ось скільки цікавого можна дізнатися, досліджуючи таку просту на перший погляд зору ідиличну групу – Бабуся, Мати, Син. Наче все просто, а насправді, глибокі сенси, які не можуть залишити байдужим. Сподіваюся, я вас “заразила” своєю любов’ю до сюжету “Утрьох з Анною” і ви теж звертатимете на нього увагу у своїх мандрівках Європою.