Готель “Citta dei mille”

Останнім часом ми цілком випадково та несподівано бронюємо «історичні» готелі. Під час вибору готелю ми в основному орієнтуємося на його розташування відносно пункту, який буде основним у нашій подорожі. Зазвичай це історичний центр, музейні квартали або ж вокзал, якщо ми плануємо здійснювати поїздки до інших населених пунктів.
Бергамо – місто специфічне. Старовинний історичний центр знаходиться високо-високо на горі. Тому він так і називається «Верхнє місто». Звісно, там дуже романтично, а з вікон готелів можуть відкриватися неймовірні краєвиди Ломбардії, але ніжками вгору-вниз дуже не набігаєшся, а туристів у Бергамо така хмара, що фунікулер та автобуси також стають малодоступними. Оскільки цього разу ми планували два виїзди з Бергамо, то було вирішено оселитися у «Нижньому місті» і десь неподалік  вокзалу. Готелі ми бронюємо виключно на сайті HRS  (HOTEL RESERVATION SERVICE), який завжди пропонує гарні знижки і дуже гарно проявив себе у кількох позаштатних ситуаціях. От і цього разу він підкинув нам декілька варіантів, серед яких був і 3-зірковий готель “Citta dei Mille”, який нам відразу припав до душі. Хоча готель був розташований не в парадній частині міста, як ми полюбляємо, проте на його користь говорили гарні інтер’єри, включений у вартість номеру сніданок (а ми ненавидимо вештатися зранку в пошуках їжі) та те, що до вокзалу можна було швидко дійти пішки.
Оскільки ми бронювали готель в останню хвилину, я не вникала ані в назву, ані в деталі декору. Проте, коли ми увійшли до холу, мене просто осяяло – «Місто тисячі»!!! Саме так називали Бергамо, яке відгукнулося на заклик Гарібальді та дало  у 1859 році 180 добровольців до його «Експедиції тисячі», внаслідок якої Сицилія була приєднана до об’єднаного королівства Італія. І все-все в цьому готелі, навіть брелок до ключа, було оздоблене образом найславетнішого італійського героя. А хол готелю був справжнісіньким музеєм, де була зібрана всяка-всячина, пов’язана з Гарібальді: документи, картини, книги, газети, ювілейні бюсти та медалі, справжня гарібальдійська свитка та навіть -ооо! – пасмо сивого пасма з шевелюри відважного полководця. Були тут і кепка, і олівець, і вино, і шоколадки «Гарібальді». Але  найбільше мене зворушила дитяча лялька у гарібальдійському костюмчику – оце я розумію виховання патріотизму від пелюшок! Готельні працівники страшенно тішилися тим, що я знаю і хто такий Гарібальді, і що таке «Гарібальдійська тисяча». А мені раптом стало вкрай сумно, що в моєму рідному Львові немає готелів з отаким міні-музеєм, присвяченим борцям за Незалежність та Єдність України…

p://www.hotelcittadeimille.it/